Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну сплатити на користь заявниці 11,7 тис. євро моральної шкоди та 1 048 євро судових витрат у справі Кін проти України.
30 березня 2000 року проти заявниці (директор приватної школи – ред.) було порушено кримінальну справу за невиконання рішення суду щодо поновлення на посаді вчителя приватної школи.
За словами заявниці, 29 травня 2000 року близько 9:00 ранку офіцери міліції міста Дубно зламали вхідні двері її будинку. Слідчий Міжрайонної прокуратури м. Дубно наказав заявниці піти до відділення міліції на допит. Коли заявниця відмовилася, слідчий звернувся до працівників міліції з проханням доставити її на допит. Співробітники міліції нібито побили заявницю, “заламали” руки за спину і забрали з дому босоніж. Вони помістили її в міліцейську машину і відвезли до кабінету слідчого. Приблизно о 13:00 29 травня 2000 року заявницю відпустили додому.
Наступного дня, 30 травня 2000 року, заявницю оглянув лікар, який виявив у нею тілесні ушкодження – забій лівого плеча.
9 квітня 2001 року Міжрайонна прокуратура м. Дубно припинила розслідування кримінальної справи щодо заявниці з огляду на малозначність злочину. 2 серпня 2001 року Дубненський міський суд скасував рішення від 9 квітня 2001 року як необґрунтоване і наказав продовжити розслідування.
14 серпня 2001 року слідство було завершено, а матеріали справи було передано до Дубненського міського суду. 30 січня 2004 року та 13 березня 2006 року Дубненський міський суд виніс рішення у справі заявниці, які були скасовані як необґрунтовані Рівненським обласним апеляційним судом.
30 січня 2007 року Дубненський міський суд визнав невиконаним рішенням суду і вирішив, що доцільно покарати заявницю штрафом. Однак, зрештою, він звільнив заявницю від покарання у зв’язку із закінченням строку давності розгляду справи.
17 квітня 2007 року апеляційний суд Рівненської області відхилив апеляцію заявниці і залишив без змін рішення від 30 січня 2007 року. 13 листопада 2007 року Верховний суд України відмовився розглядати скаргу заявниці з підстав порушення нею норм процесуального права.
29 травня 2003 року заявниця подала цивільний позов до Дубненського міського суду, вимагаючи відшкодування збитків за порушення недоторканності свого будинку та її незаконного арешту, жорстокого поводження 29 травня 2000 року.
9 липня 2007 року Дубненський міський суд встановив, що 29 травня 2000 року заявниці було завдано тілесних ушкоджень і незаконно вивезено з дому до кабінету слідчого. Суд встановив, що органи влади діяли незаконно і що вони порушили її право на недоторканність майна, право на свободу і право на повагу до людської гідності. Суд присудив заявниці 500 гривень (приблизно 73 євро на той час) в якості відшкодування моральної шкоди.
Заявницю не задовольнило рішення національного суду, тому вона звернулася до ЄСПЛ.
Заявник вимагав 11 114 гривень (приблизно 380 євро на той час) в якості компенсації за завдану матеріальну шкоду, 100 000 євро в рахунок моральної шкоди та 3 750 євро для відшкодування судових витрати.
Держава-відповідач (Україна – ред.) має сплатити заявниці протягом трьох місяців наступні суми, які будуть конвертовані у валюту держави-відповідача за курсом, що застосовується на дату розрахунку:
В решті вимог заявниці відмовити.