У своїй ухвалі верховний Суд ЄС заявив, що у силу “верховенства права ЄС національний суд має ігнорувати будь-яку національну судову практику, яка завдає шкоди його праву звертатися до Суду”. Таким чином законодавство ЄС забороняє національним верховним судам обмежувати доступ суддів нижчої інстанції до Суду Європейського Союзу.
Цій постанові передував випадок з угорським суддею, який звернувся за порадою щодо законодавства ЄС у зв’язку з кримінальною справою, порушеною у Центральному районному суді Угорщини. Під час цього розгляду обвинувачений зі Швеції, який не говорив по-угорськи, був допитаний за допомогою перекладача. Суддя був стурбований відсутністю інформації про процес вибору перекладача, його компетенцію, а також про те, чи правильно перекладач і відповідач розуміють одне одного.
Оскільки в Угорщині відсутній офіційний реєстр перекладачів і певні процедури призначення перекладачів у кримінальних справах, суддя встановив, що права відповідача могли бути порушені, оскільки суд і адвокат відповідача не могли належним чином перевірити якість перекладу.
Суддя запросив рекомендації від CJEU, щоб визначити, чи відповідає угорське законодавство закону ЄС про право на тлумачення та інформацію у кримінальному судочинстві і чи може кримінальна справа продовжуватися без відповідача, як це дозволено угорським законодавством.
Поки запит угорського судді перебував на розгляді, верховний суд Угорщини ухвалив апеляцію, що він був незаконним, оскільки «передані питання не мали відношення до справи і не були необхідні для вирішення спору» і як результат було порушено дисциплінарне провадження.
Суд ЄС ухвалив: