В ООН стурбовані турецьким законопроектом про ЗМІ, який спрямований на посилення контролю над соціальними мережами.
На думку експертів, закон, якщо він буде прийнятий, це призведе до подальшого обмеження прав населення на свободу інформації та участь у громадському та політичному житті і ще більш обмежить можливості незалежної журналістики.
Про це на брифінгу в Женеві заявила представниця Управління ООН з прав людини Ліз Тросселл.
“Незалежна преса в Туреччині і так знаходиться під загрозою, – сказала вона. – Пандемія COVID-19 ще більш посилила ситуацію. Згідно з даними міністерства внутрішніх справ, в травні поточного року щонайменше 510 осіб перебували у в’язниці за звинуваченнями в публікації “безпідставних” і “провокаційних” постів у соціальних ЗМІ”.
Законопроект, як повідомляється, скоро буде винесено на обговорення в турецькому парламенті, зобов’язує компанії, які володіють соціальними мережами, призначати свого представника в Туреччині. За порушення цього положення передбачається великий штраф і обмеження доступу до цієї соціальної мережі на території країни. За словами представниці ООН, блокування вебсайтів і обмеження доступу до них порушують право на свободу вираження.
Крім того, новий законопроект вимагає, щоб компанії зберігали всі особисті дані турецьких користувачів на території Туреччини. В Управлінні вважають, що таким чином користувачів позбавляють права зберігати анонімність.
Ще одне положення документа встановлює надзвичайно короткий термін протягом якого необхідно відреагувати на судову або приватну вимогу видалити будь-яку публікацію. Це особливо небезпечно, враховуючи, що закон передбачає юридичну відповідальність і штраф за невиконання такої вимоги в установлений період.
“Ми також стурбовані тим, що закон суттєво розширює повноваження держави та її можливість видаляти матеріали з вебсайтів”, – підкреслила Тросселл. В Управлінні ООН нагадують про те, що Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, стороною якого є Туреччина, гарантує право на свободу вираження. За словами Ліз Тросселл, уряди повинні створити умови для того, щоб преса відображала все розмаїття думок, а не прагнути зміцнити свій контроль над ЗМІ. Вона також додала, що суспільство повинно мати можливість обговорювати запропоновані владою юридичні документи, що регулюють роботу засобів масової інформації.
