Сьогодні Європейський суд з прав людини оприлюднив Постанову по справі “Григорян і Сергеєва проти України”. У даній справі заявники скаржилися на поліцію України з приводу жорстокого поводження під час тримання під вартою.
Суть справи
Громадян Азербайджану Григорян та громадянка України Сергеєва проживали в місті Києві. Перший заявник має статус біженця з 1997 року. Було встановлено, що заявники перебувають в цивільному шлюбі.
Шостого квітня 2010 року після 23:00 заявники та їх двоє знайомих їхали в таксі, повертаючись з пікніка. За словами таксиста, рівень сп’яніння компанії був вище середнього. За свідченнями заявників, поліцейські зупинили машину і вимагали, щоб Григорян вийшов з транспортного засобу для перевірки документів. Знайомі Григоряна не чули про що говорять на вулиці, бо в машині голосно звучала музика. За даними поліцейських, Григорян висунувся з вікна дверей автомобіля і почав нецензурно висловлюватися.
За словами заявників, поліція попросила Григоряна вийти з машини, на що той відмовився. Після цього працівники правоохоронних органів силоміць намагалися витягти Григоряна із автівки. Як вияснилося потім, жодної сили не було застосовано і Григорян спокійно вийшов із машини. Після прибуття до відділення поліції, Григоряна доставили до чергового – майора А.
За інформацією заявників, після прибуття до відділення поліції, їх арештували за дрібне хуліганство. Заявники мали просиділи у відділення до 11:50 6 квітня 2010 року, але їх протримали там до 7 квітня 2010 року. Під час арешту в сторону Григоряна неодноразова лунали нецензурні слова з приводу його національності (щось на кшталт “чорножопий”, “чурка”). Громадянку Сергеєву називали “Вірменською повією” та плювали в лице, також завдавали ударів кулаками.
Вимоги заявників
Громадянин Григорян вимагав 10 000 євро в якості компенсації моральної шкоди.
Рішення ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини повністю задовольнив вимогу Григоряна щодо розміру моральної компенсації і зобов’язав Уряд України виплатити на користь Григоряна 10 000 євро.
Також ЄСПЛ встановив, що в даній справі були порушені статті 3 та 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:
Стаття 3
Заборона катування
Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Стаття 14
Заборона дискримінації
Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
