З 1 січня 2020 року адвокат має виключне право на представництво у суді за виключенням малозначних справ і у випадку, якщо прокурор представляє інтереси суб’єкта владних повноважень.
Згідно статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Окрім того, згідно пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Варто нагадати, що 29 грудня 2019 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” (Закон № 390-IX).
Відповідно до вищезазначеного Закону, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюються та здійснюють свою діяльність у формі юридичної особи публічного права.
З огляду на це доцільно згадати таке поняття, як юридична колізія, під якою розуміється розбіжність, протиріччя між нормативно-правовими актами, що регулюють однакові суспільні відносини. Однією з причин появи юридичних колізії є недосконалість законодавства.
Закон від 18 грудня 2019 року № 390-IX суперечить нормам Конституції, тому виникає юридична колізія.
Якщо брати до уваги те, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а норми Конституції України є нормами прямої дії (закріплено в ст. 8 Основного Закону), можна дійти виставку – у питаннях представництва юридичних осіб варто застосовувати ст. 131-1, ст. 131-2 Конституції України, незважаючи на Закон № 390-IX.
Отже, з 1 січня 2020 року в Україні діє так звана адвокатська монополія. У випадку наявності факту представництва юридичної особи у суді, представництва не адвокатами або прокурорами (щодо суб’єктів владних повноважень) таке представництво буде порушенням норм прямої дії – норм Конституції України.
Зауважимо, що 31 жовтня 2019 року Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Суд визнав таким, що вказаний законопроект відповідає Конституції, однак станом на 3 грудня 2019 року законопроект № 1013 перебуває лише в статусі “Вручено подання Комітету про розгляд”.
В статті під суб’єктами владних повноважень мається на увазі виключно органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Редактор Юридичного Факту,
ГУПАЛО Тарас
9 comments. Leave new
Не погоджусь з висновком автора статті в частині того, що наявність факту самопредставництва юридичної особи буде порушенням норм Конституції.
Самопредтавництво та представництво в судді є різними формами участі осби в суді.
Представництво харектеризується як діяльність однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (тобто, обовязково має бути представник та особа, яку представляють).
Самопредставництвом є дії самої особи в своїх же інтересах (тобто є лише одна особа, яка і вчиняє дії в своїх інтересах).
Так Конституція встановлює монополію на представництво (тобто коли она особа вчиняє дії щодо іншої особи), і жодним чином не обмежує право будь-якої особи самостійно себе представляти. Право особи самостійно себе представляти та особисто, без представника, взяти участь в суді не може бути обмежено.
Як і фізична особа самостійно може взяти участь в суді, так і юридична особа самостійно може взяти участь. Однак юридична особа фізично не існує як людина, тому може “самостійно” реалізувати свої повноваження через керівника, працівника.
Процесуальний кодекс лише даталізує як саме юридична особа бере самостійно участь в суді (через директора, іншого працівника). В такому випадку юридична особа самостійно вчиняє дії щодо самої себе, тут не має “представництва” в розумінні положень Конституції.
За логікою автора статті, виходить, що юридична особа не може реалізовувати свої процесуальні права та обовязки самостійно,навіть через директора. Директор не може подавати позов, відзив, різні процесуальні клопотання, взяти участь в судовому засіданні а вимушений наймати адвоката, укласти з ними договір і тоді тільки адвокат (монополіст) це зможе робити?
А директор тоді безправний виходить?
Закон, про який ви пишите, що ніби то він суперечить Конституції, лише розширює коло працівників юридичної особи, які на рівні з іншим працівником (директором) можуть особисто вчиняти дії в інтересах самої юридичної особи. Це не є представництвом (тобто діями однієї особи від імені та в інтересах іншої).
Доброго дня!
Дякуємо за витрачений час на написання коментаря. Так, дійсно була допущена описка. За Вашим “проханням” видалено чотири букви “само” з речення: “У випадку наявності факту самопредставництва юридичної особи у суді, представництва не адвокатами або прокурорами (щодо суб’єктів владних повноважень) таке представництво буде порушенням норм прямої дії – норм Конституції України.”.
Цікаво, які документи будуть вимагати суди у разі самопредставництва юридичної особи працівником. Статут у якому зазначено право працівника представляти інтереси Юр особи? Трудовий догововір, наказ про призначення на посаду чи посадову інструкцію? Оскільки, на мою думку, довіреність від директора, видана навіть на працівника це вже представництво, а не самопредставництво
Я зрозумі, що незважаючи на Висновок КСУ, позицію Комітету Закон 1013 не був розглянутий у ВРУ в другому читанні?
Доброго дня!
Так, законопроект не був розглянутий у ВРУ, ні в першому, ні в другому читанні.
Я зрозумів, що закон 1013 незважаючи на факт розгляду Висновку КСУ в Комітеті не був предметои розгляду у другому читанні, а тому адвокатська монополія ще діє
Так, вірно.
Поняття монополія застосоване не коректно . Чи можливо хірургів , стоматологів або окулістів назвати монополістами ? Невже і барістери також монополісти ? Зверніться до ЇЇ Величності Королеві Вікторії ?
Доброго вечора, Олександре!
Якщо у Вас претензія до автора статті – то стаття – це лише аналіз чинного законодавства, а не позиція автора і аж ніяк не підміна понять.
Законопроект № 1013 має назву “Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)”. Ось Вам посилання https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66242
Якщо ж у Вас претензія до законодавця, то ми з Вами солідарні!