До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення” від 31 березня 2020 року № 552-IX та окремих положень Земельного кодексу України.
Повідомляється, що під час прийняття Закону № 552-IX було допущено ряд порушень конституційно визначеної процедури розгляду та ухвалення законів з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 84 Конституції України рішення Верховної ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Конституційний Суд України у Рішенні від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 у справі № 1-6/2002 надав чітке визначення юридичного змісту поняття “сесія” та “засідання”, згідно з яким основною формою діяльності Верховної Ради України є пленарні засідання під час сесій, які є регулярними зібраннями народних депутатів відповідного скликання у визначений час, у визначеному місці і які проводяться за встановленою процедурою.
У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України визначив, що сесії і засідання Верховної Ради України не є органами і тому не можуть мати власних повноважень. У зв’язку з цим питання про повноважність сесії чи засідання Верховної Ради України з юридичної точки зору змістовно збігається з питанням про повноважність Верховної Ради України при прийнятті того чи іншого рішення на її пленарному засіданні під час певної сесії.
Зазначається, що процес розгляду та ухвалення Закону № 552-IX в частині його здійснення за встановленою процедурою та у визначений час не відповідає конституційним критеріям.
Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 30 березня 2020 року № 175 у зв’язку з вимогою Президента України було скликано позачергове пленарне засідання парламенту та визначено дату його проведення 30 березня 2020 року.
Натомість Закон 552-IX було прийнято в цілому 31 березня 2020 року, тобто поза межами 30 березня 2020 року, який був визначений часом проведення позачергового пленарного засідання.
Жодних рішень у встановленому Конституцією України та Регламентом порядку, які б уможливлювали прийняття Верховною Радою України Закону 31 березня 2020 року не приймалося.
Відтак мало місце не дотримання частини п’ятої статті 83 та порушення частини другої статті 84, частини третьої статті 88 Конституції України.
Окрім того, вбачається, що окремі пропозиції та правки голови профільного Комітету спрямовувалися на врахування позиції, озвученої Президентом України напередодні, та були внесені поза межами строку, встановленого частиною першою статті 116 регламенту, чим було порушено конституційне право законодавчої ініціативи народних депутатів України, які такої можливості не мали.
Резюмуючи зазначається, що під час ухвалення Закону, зокрема у ході розгляду та прийняття рішень стосовно поправок і пропозицій, було не дотримано конституційної процедури, що виявилось у сукупності порушень стосовно необхідності:
- проведення пленарного засідання у визначений час та за встановленою процедурою;
- присутності під час розгляду та ухвалення рішень щодо пропозицій та поправок до законопроекту № 2178-10 не менше 226 народних депутатів України;
- забезпечення права законодавчої ініціативи у частині права внесення поправок і пропозицій до законопроекту, обговорення та голосування за них;
- дотримання визначеної Конституцією України процедури розгляду та ухвалення законів.
