Чи справді під час війни заборонено звільняти працівників у разі їх відсутності або через неможливість забезпечення роботою, та в які строки можна звернутися до суду за вирішенням трудових спорів, розповіли у РНБО.
У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України спростували основні фейки про звільнення з роботи у воєнний час.
Фейк. Робітник не з’являється на роботі, а телефон вимкнений. Такого працівника неможливо звільнити.
Спростування. Статтю 36 Кодексу законів про працю України доповнили пунктом 8-3, і тепер підставою для звільнення є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Фейк. Я – власник заводу, який у зв’язку з відсутністю сировини не працює. Тепер нікого не можу звільнити.
Спростування. Неможливість забезпечення працівника роботою – це додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно з пунктом 6 статті 41 КЗпП. При такому звільненні не застосовують гарантії, передбачені статтею 49-2 КЗпП.
Фейк. Я вважаю, що мене звільнили незаконно. Копію наказу про звільнення я не отримав. Строк пройшов.
Спростування. Строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів – 1 місяць з дня вручення копії наказу та 3 місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми виплат при звільненні (стаття 233 КЗпП).