Президент передав до парламенту проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.
Законопроектом № 3711 передбачаються зміни до законів України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про Вищу раду правосуддя”, а також до розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду. Водночас Конституційний Суд України наголосив, що оскільки судді Верховного Суду України – судді найвищого органу, закріпленого у Конституції України, ураховуючи незмінність їх статусу, законодавець має передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання цих суддів (Рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020). Відтак, проектом пропонується визначити, що судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування; особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Законопроектом визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – одного з ключових органів суддівського врядування. Так, новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть взяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції. Такий підхід забезпечить пропорційне представництво суддів та долучення міжнародних експертів до участі у процесі конкурсу, що сприятиме підвищенню довіри до нього.
Проектом передбачається, що у випадку, якщо суб’єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, то такі кандидатури запропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Також встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу конкурсної комісії, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов’язки її членів.
Законопроектом пропонується виключити статтю 28-1 Закону України “Про Вищу раду правосуддя” щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики. Ця пропозиція враховує правову позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої “орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу” (Рішення від 11 березня 2020 року № 4-р/2020).
Законопроектом пропонується виключити із Закону України “Про судоустрій і статус суддів” положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. Проектом вилучаються з Закону № 193–ІХ відповідні положення щодо порядку проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду, пов’язаного зі скороченням кількості суддів Верховного Суду.
Також законопроектом з урахуванням позиції Конституційного Суду України змінюються процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.
З метою забезпечення першочергових заходів із реформи органів прокуратури законопроектом також пропонуються відповідні зміни, пов’язані зі зміною назв регіональних прокуратур на обласні прокуратури.