Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію у зв’язку з поширенням у світі коронавірусу COVID-19. Чи можна посилатися на вірус, як на обставину непереборної сили у договорі?
Форс-мажори унеможливлюють виконання зобов’язань, що передбачені умовами договору. Згідно статі 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до статті 219 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено Господарський кодексом та іншими законами. Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Що таке форс-мажор?
Оскільки Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини, варто звернутися до профільного законодавства щодо дефініції «форс-мажор».
Зазначимо, що поняття «форс-мажор» як такого не існує, а його поширення зумовлене скороченням словосполучення «форс-мажорна обставина» та/або «форс-мажорні обставини».
Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Окрім того, ця норма надає перелік таких форс-мажорів, який не є виключним і встановлюється сторонами договору: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ми презюмуємо, що епідемії, рішення та акти державних органів влади можна віднести до обставин непереборної сили, пов’язані з коронавірусом COVID-19.
Як застосовувати форс-мажор?
Виходячи з поняття “форс-мажорні обставини” можна дійти висновку, що сам факт їх наявності не може бути причиною звільнення сторони договору від відповідальності.
Для того, щоб сторона не несла відповідальності за невиконання свого зобов’язання повинні бути наявні наступні факти:
- у договорі безпосередньо (ті ж, що і в регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) повинні бути передбачені вищевказані форс-мажори;
- підтвердження факту існування форс-мажору в конкретному місці в конкретний час;
- доведення неможливості виконання зобов’язання у зв’язку з наявністю форс-мажору;
- причинно-наслідковий зв’язок між наслідком форс-мажору та неможливістю виконання зобов’язання (неналежного виконання).
Приклад. Згідно договору поставки Постачальник зобов’язаний передати товар у власність (поставити) Покупця конкретної дати в конкретному місці (за встановленою сторонами адресою, перевезти з точки А в точку Б). Договір укладено 01 березня 2020 року, дату поставки встановлено 10 березня 2020 року. У зв’язку з несприятливими погодними умовами 05 березня 2020 року виникла обставина непереборної сили – повінь, яка унеможливила вчасно виконати поставку. Наявність самого факту повені (підтвердження його сертифікатом торгово-промислової палати) не є підставою для звільнення від відповідальності Постачальника та не накладення на нього штрафних санкцій згідно договору. Для звільнення Постачальника від відповідальності за договором поставки останньому необхідно довести, що у зв’язку з повінню (її наслідками) він не зміг поставити товар у встановлений термін, так як єдина дорога, що з’єднує точки А і Б була затоплена у період з 05 березня по 10 березня 2020 року. Пошук іншого маршруту та/чи способу поставки товару не був можливим, окрім того, це не зумовило б належного виконання зобов’язання.
Варто зазначити, що наявність форс-мажору та доведеність стороною неможливості виконання зобов’язання за договором чи неможливість його своєчасного виконання є підставою для звільнення такої сторони від відповідальності, але не звільняє її від виконання такого зобов’язання після припинення форс-мажору.
Які обставини не можна віднести до форс-мажору?
Однак існують певні обставини які не можуть бути визнані форс-мажором навіть, якщо вказані як такі у договорі. Так, згідно п. 3.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) (далі – «Регламент ТПП»), не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Як засвідчити наявність форс-мажору у вигляді епідемії коронавірусу COVID-19?
Вище вказано, що ВООЗ визначила COVID-19 пандемією, тобто епідемією.
Відповідно до статті 2 Кодексу цивільного захисту України, епідемія – масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Згідно п. 3.3. Регламенту ТПП сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі – сертифікат) – документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у Регламенті ТПП (перелічені вище, ті, що й в Законі України “Про торгово-промислові палати в Україні”), визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов’язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною та неможливістю виконання зобов’язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов’язаннях/обов’язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов’язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов’язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов’язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин.
До заяви додаються наступні документи:
1) належним чином (за підписом відповідальної особи і печаткою заявника) завірена копія договору, контракту, угоди тощо (з усіма додатками, змінами та доповненнями, специфікаціями, якщо такі були укладені), копія нормативного акта, яким передбачено зобов’язання, документ, що підтверджує його періодичність, термін настання, обсяг;
2) дані заявника про обсяг виконаних зобов’язань за договором, контрактом, угодою тощо або відповідно до акта органів державної влади;
3) дані заявника про невиконані зобов’язання за договором, контрактом, угодою тощо або відповідно до акта органів державної влади, які неможливо виконати через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); документ, що підтверджує повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
4) оригінали документів компетентних державних органів, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник, день їх настання. Такими документами можуть бути: довідки ГМЦ про погодні умови, протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визнають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією, акти про пожежу, підтвердження Міністерства охорони здоров’я щодо настання епідемії, підтвердження МО, РНБО, Інформаційного Центру АТО про воєнні дії, проведення антитерористичних операцій на певних територіях, постанови Уряду про заборону експорту та імпорту товарів, підтвердження органів місцевої влади про оголошений страйк і т. п.
Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) несе заявник / зацікавлена особа. Заявник / зацікавлена особа також несе повну відповідальність за достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних тощо, вірність завірених нею копій згідно з чинним законодавством України.
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні або відсутній причинно-наслідковий зв’язок між обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов’язання, ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), спираючись на висновок відповідно про відсутність форс-мажорних обставин, їх недоведеність або відсутність причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов’язання.
Виданий Торгово-промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) може бути оскаржений в Регламентний комітет ТПП України з питань сертифікації форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який призначається рішенням Президії ТПП України.
Станом на 16 березня 2020 року вартість засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими унеможливлено виконання зобов’язань за договорами, укладеними між резидентами України становить 5180.40 грн з ПДВ.
Надання послуг здійснюється у звичайному або терміновому режимі (за бажанням заявника), а саме:
– терміново вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта “2”;
– іноземною мовою застосовується коефіцієнт “3”;
– іноземною мовою (терміново), застосовується коефіцієнт “5”.
Як доказати факт існування карантину в Україні?
У зв’язку із ситуацією, що була виникла в світі, а відповідно – в Україні, одним із доказів неможливості належного виконання зобов’язання за договором є постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, якою встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши:
- відвідування закладів освіти її здобувачами;
- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Окрім того, доказами існування карантину через поширення пандемії COVID-19 є акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, яким було доручено забезпечити належне виконання вищевказаної постанови.
Слід пам’ятати, що суди не розглядають по суті позовні вимоги про зобов’язання ТПП видати сертифікати про форс-мажор. Так, ВГСУ в постанові від 26 листопада 2015 року у справі № 910/14673/15(13) зазначив, що “просячи суд зобов’язати ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, позивач фактично просить підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду”.
Задля можливості в подальшому посилатися на епідемію COVID-19, як форс-мажор, рекомендується збирати та зберігати всі документальні підтвердження впливу коронавірусу на можливість виконання договірних зобов’язань. Такими підтвердженнями є листування, нормативно-правові та адміністративні акти індивідуальної дії, тощо. Стороні слід ретельно фіксувати всі події та обставини пов’язані із епідемією, які впливають на можливість виконання договірних зобов’язань, адже треба доводити і достовірно встановлювати, як момент настання обставин непереборної сили, так і момент завершення їхнього негативного впливу.
