15 березня 2017 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Нагадаємо, що в чинній редакції частина 6 статті 2016 КПК України виглядає наступним чином:
Слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України.
Валерія Лутковська вказує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду розслідування скарг щодо позбавлення життя або катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження чи покарання, з боку представника будь-якого державного органу має бути незалежним та безстороннім, відповідати певним мінімальним стандартам щодо ефективності.
Компетентні органи мають діяти з незалежною сумлінністю і за своєю ініціативою порушувати провадження, яке здатне, по-перше, встановити обставини, за яких сталась подія, та недоліки діяльності системи; по-друге, встановити, хто саме з представників державних органів був причетний до цієї події. Стандарт незалежності розслідування передбачає, що орган, який його здійснює, має бути незалежним від тих органів, представниками яких можуть бути причетні до подій, які розслідуються. Мається на увазі ієрархічна або інституційна незалежність.
Також пані Лутковська стверджує, що чинне законодавство унеможливлює здійснення незалежного розслідування за відповідними скаргами, що в свою чергу призводить до невиконання державою конституційного обов’язку забезпечувати ефективне розслідування відповідних злочинів.
У результаті, незважаючи на фундаментальну значимість, конституційна заборона тортур чи нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, а також заборона свавільного позбавлення життя є неефективною. Відтак, оскаржувані положення КПК України суперечать положенням частини 1 статті 4, частини 1 статті 8, частин 1 і 2 статті 27, частини 2 статті 28 Конституції України.
