Проект Закону про парламентську службу зареєстрований у Верховній Раді України 21 грудня.
Метою ухвалення законопроекту № 4530 є визначення особливостей правового регулювання парламентської служби та правового статусу парламентських службовців для дієвої та ефективної роботи Апарату із забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів.
Законопроект складається із десяти розділів.
Розділ І визначає загальні засади діяльності парламентської служби. Зокрема, наведено поняття парламентської служби; сфера дії Закону, що включає парламентських державних службовців, працівників парламентської патронатної служби, парламентських працівників, які виконують функції з обслуговування; принципи діяльності парламентських службовців; посади парламентської служби тощо.
Розділ ІІ присвячений управлінню парламентською службою. Пропонується визначити такі складові системи управління парламентською службою: Верховну Раду України, Голову Верховної Ради України, комітети Верховної Ради України, голів комітетів Верховної Ради України, Керівника Апарату, Комісію з питань добору парламентських державних службовців категорії “А”, Комісію з питань добору парламентських державних службовців категорій “Б” і “В”, службу управління персоналом Апарату. У розділі визначаються повноваження кожного суб’єкта управління парламентською службою.
Розділ ІІІ стосується вступу на парламентську службу. Вимогами до осіб, які претендують на зайняття посад парламентської державної служби, складаються із загальних та спеціальних вимог. У цьому контексті характерною особливістю парламентської служби є коло суб’єктів, які визначають спеціальні вимоги, у порівнянні із Законом: на посаду Керівника Апарату – Головою Верховної Ради України; на посади першого заступника (перших заступників), заступників Керівника Апарату – Керівником Апарату за погодженням з Головою Верховної Ради України; на посади керівників структурних підрозділів (крім керівників секретаріатів комітетів) – Керівником Апарату; на посади керівників секретаріатів комітетів – Керівником Апарату за погодженням з головою відповідного комітету; на інші посади парламентської служби – Керівником Апарату за поданням керівників відповідних структурних підрозділів. Описані норми розвивають конституційні приписи щодо ролі Голови Верховної Ради України в організації роботи Верховної Ради України, а також ролі комітетів Верховної Ради України. Проведення конкурсу, оформлення та оприлюднення його результатів також відображає окреслену специфіку управління парламентською службою.
Розділ ІV законопроекту регламентує питання службової кар’єри парламентських державних службовців. Новелою цього розділу у порівнянні з діючим законодавством про державну службу є можливість просування парламентського державного службовця по службі, яке здійснюється з урахуванням його професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади парламентської державної служби наступної підкатегорії в межах однієї категорії “Б” або “В”, а також шляхом зайняття парламентським державним службовцем, який займає посаду найвищої підкатегорії категорії “В”, посади найнижчої підкатегорії категорії “Б”. Також визначаються особливості підвищення рівня професійної компетентності парламентських державних службовців. Крім того, відкритість парламентської служби та зацікавлення молодих кадрів до роботи в Апараті здійснюється через стажування молоді, якому присвячена стаття 24 законопроекту.
Розділ V регулює питання фінансового забезпечення діяльності парламентської служби.
Особливостям дисциплінарної відповідальності парламентських державних службовців присвячений розділ VI. На розвиток положень про систему управління парламентською службою у цьому розділі також відображено роль Голови Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, а також Комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно парламентських державних службовців, які займають посади парламентської державної служби категорії “А”.
Розділ VII стосується припинення парламентської державної служби та гарантій прав парламентських державних службовців у зв’язку з припиненням парламентської служби.
Особливості парламентської патронатної служби окреслені у розділі VIII, а службової діяльності парламентських працівників, які виконують функції з обслуговування, – у розділі ІХ законопроекту.
Заключний розділ Х законопроекту вміщує прикінцеві та перехідні положення, необхідні для якісної реалізації законодавчої ініціативи.
