Проект Закону про правотворчу діяльність надійшов до Верховної Ради України 25 червня 2021 року.
Законопроект розроблено відповідно до вимог Конституції України з метою врегулювання суспільних відносин у сфері правотворчої діяльності в Україні, зокрема, діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням), застосуванням нормативно-правових актів та правовим моніторингом.
Структурно законопроект складається з 66 статей, що втілені в десяти розділах: І. Загальні положення; ІІ. Система нормативно-правових актів; ІІІ. Планування правотворчої діяльності; IV. Підготовка проекту нормативно-правового акта; V. Розгляд та прийняття (видання) проекту нормативно-правового акта; VI. Офіційне оприлюднення нормативно-правового акта; VII. Облік нормативно-правових актів; VIIІ. Дія нормативно-правового акта; ІХ.Реалізація результатів правотворчої діяльності; Х. Прикінцеві та перехідні положення. Законопроектом визначається поняття правотворчої діяльності,встановлюються її принципи, учасники та їх повноваження, питання, що пов’язані з делегуванням правотворчих повноважень. Законопроектом визначається поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. Визначено види нормативно-правових актів та розкрито зміст понять “закон”, “кодекс”, “підзаконний нормативно-правовий акт”, “модельний нормативно-правовий акт”, “програмний правовий акт”, “основний та похідний нормативно-правовий акт”.
Визначається юридична сила нормативно-правових актів як їх властивість, що визначає ієрархічну підпорядкованість та співвідношення обов’язковості між ними. Встановлюється ієрархія нормативно-правових актів в системі законодавства України. Важливою новацією законопроекту, яка вирізняє його серед інших законопроектів з цього питання, що були зареєстровані у Верховній Раді України, є визначення правових засад планування правотворчої діяльності. Метою вказаного планування є забезпечення передбачуваності розвитку публічної політики, єдності, безперервності, гнучкості та точності процесу підготовки та прийняття (видання) нормативно-правових актів, координація діяльності суб’єктів правотворчості. Врегульовано особливості планування правотворчої діяльності і з розробки проектів законів. З метою підвищення ефективності планування правотворчої діяльності, якості нормативно-правових актів та їх змістовної обґрунтованості законопроект передбачає запровадження механізмів юридичного прогнозування.
З метою реалізації принципу наукового забезпечення правотворчої діяльності проект передбачає підготовку Наукової концепції розвитку законодавства України,підвищує статус Національної академії правових наук України як експертної інституції. Законопроектом суттєво оновлюються підходи щодо процедури підготовки проектів нормативно-правових актів. Зокрема, передбачено, що проект нормативно-правового акта має розроблятися на підставі концепції проекту нормативно-правого акта, яка відображає принциповий підхід до регулювання суспільних відносин, мету і завдання правового регулювання, нові права і обов’язки учасників правовідносин, а також передбачувані соціально-економічні та інші наслідки його реалізації в разі прийняття (видання) нормативно-правового акта. Концепція проекту закону розробляється для найважливіших за змістом та значних за обсягом проектів законів (проектів кодексів, законів у новій редакції, великих за змістом проектів законів і з очікуваною кількістю статей не менше ста, проектів законів із значними за ступенем важливості регульованими суспільними відносинами, проектів законів, якими здійснюється систематизація законодавства тощо).
Важливою новелою законопроекту є можливість випробування управлінського рішення з метою отримання інформації стосовно сформульованої проблеми через інститут правового експерименту. Законопроектом визначено етапи розробки суб’єктом правотворчої діяльності проекту нормативно-правового акта. Проектом закону запропоновано ввести сучасну практику, яка є поширеною у багатьох країнах сталої демократії, щодо “Оцінки впливу проекту нормативно-правового акта”. З метою реалізації принципів відкритості та гласності правотворчої діяльності, врахування позиції заінтересованих осіб, як стосовно самої ініціативи законодавчого врегулювання конкретних суспільних відносин, так і стосовно змісту проекту нормативно-правового акта законопроектом розширюється позитивна практика центральних органів виконавчої влади по проведенню публічних консультацій.