Фото: Антикор
Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднюють проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування”, який покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.
У 2016 році Україна розпочала процес підготовки до запровадження Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (BEPS), який передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють “приховування” корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. З 1 січня 2017 року приєдналася до Inclusive Framework on BEPS, програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS
Оприлюднений проект Закону був розроблений робочою групою на чолі з Міністерством фінансів та за участі Національного банку, а також за участі та підтримки міжнародних експертів з питань оподаткування. Він враховує напрацювання міжвідомчої робочої групи під керівництвом Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, яка опікувалася розробкою законопроекту з 2016 року, а також висновки експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР та Світового банку.
Проект Закону спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків:
- Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;
- Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- Дія 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;
- Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;
- Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.
Підвищення ефективності податкового регулювання відповідно до Плану дій BEPS вкрай важливе для забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах переходу до вільного руху капіталу, передбаченого Законом України “Про валюту і валютні операції”.
Крім того, прийняття цього законопроекту дозволить уникнути визнання України як країни, що не співпрацює з питань оподаткування. Це, в свою чергу, розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.
Робота за міжнародними стандартами прозорості зробить український бізнес рівноправним гравцем на міжнародних ринках, що сприятиме розширенню його присутності за кордоном, збільшенню інвестиційної привабливості України і пожвавленню її економічного зростання.
План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (далі — План дій BEPS) був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають 100-240 млрд дол. США або 4-10% сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн.
План дій BEPS передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності.
За останні три роки 115 країн вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві. Зокрема, Україна приєдналася до Inclusive Framework on BEPS, програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS, з 1 січня 2017 року.
