Відповідний законопроект “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України “Про охорону культурної спадщини” був поданий до парламенту 22 лютого.
Метою законопроекту є посилення відповідальності за злочини в сфері охорони культурної спадщини, а також виконання міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе відповідно до міжнародних договорів.
Відповідні статті Кримінального кодексу пропонується викласти в наступній редакції.
Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини
1. Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини –
караються штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Умисне доведення об’єкта культурної спадщини до руйнування чи знищення власником об’єкта культурної спадщини або уповноваженим ним органом (особою) чи органом (особою), у володінні, користуванні чи управлінні якої знаходиться об’єкт культурної спадщини, –
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років з конфіскацією пам’ятки культурної спадщини або без такої.
3. Умисне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин –
караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частиною другою або третьою цієї статті, вчинені щодо пам’ятки національного значення або щодо пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини, –
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
6. Дії, передбачені частиною першою, третьою, четвертою або п’ятою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій –
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодженняоб’єкта культурної спадщини під час стану війни, у разі збройної агресії проти України або на окупованій території –
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо пам’ятки національного значення або пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до тринадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.».