Верховна Рада України прийняла важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності закон – про створення єдиної бази ДНК. Подібні бази функціонують у США, Великій Британії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції.
Народні депутати України проголосували за законопроєкт №4265 “Про державну реєстрацію геномної інформації людини”, який урегульовує процеси створення і функціонування єдиної бази ДНК українців, удосконалює роботу правоохоронних органів із розслідування злочинів та встановлення осіб, які їх вчинили, і дозволяє покращити роботу з розшуку зниклих безвісти й ідентифікації невпізнаних осіб.
“Наразі за чотири місяці війни призначено вже понад 6 тисяч експертиз щодо встановлення особи, з яких близько 40 відсотків вже виконані. Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації даної інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України”, – прокоментував важливість прийняття закону заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.
Він зазначив, що світовий досвід з ведення подібних обліків свідчить про доцільність створення єдиної бази даних ДНК. За таким принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великобританії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, в яких визначено одного держателя та адміністратора бази даних ДНК.
“В усіх державах світу, де проводиться державна реєстрація ДНК, існує лише одна єдина державна база даних ДНК, в якій акумулюється знеособлена геномна інформація усіх категорій, визначених в законі. Саме тому прийнятий закон передбачає створення державної бази даних ДНК, яка повинна бути єдиною, щоб бути ефективною. Доступ до неї з метою перевірки може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності у встановленому порядку”, – наголосив Бондаренко.
Він зазначив, що метою запровадження бази даних ДНК є ідентифікація осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та невпізнаних тіл (останків). На сьогодні до бази даних ДНК вноситься геномна інформація, отримана лише при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз.
Про що говорять статистичні дані
- Близько 95 відсотків молекулярно-генетичних експертиз у нашій країні проводяться установами Експертної служби МВС.
- Усього в базі даних зараз знаходиться на обліку близько 45 тисяч ДНК-профілів, більше половини з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише 1/4 ДНК-профілів у базі даних, – це зразки підозрюваних осіб.
- Для порівняння: Національна база даних ДНК Великобританії, яку створили у 1995 році, має понад 6 мільйонів ДНК-профілів. Серед них сліди з місць нерозкритих злочинів складають лише близько 700 тисяч ДНК-профілів та 5,5 мільйонів зразків підозрюваних та засуджених осіб. Із 2001 по 2020 рік базою було зафіксовано 731 тисячу збігів за нерозкритими злочинами. Таким чином, простежується залежність кількості розкритих злочинів за допомогою бази даних ДНК від кількості в ній ДНК-профілів зразків підозрюваних та засуджених осіб.
“Переконаний, що даний закон дозволить експертам-криміналістам отримати дієвий інструмент із вдосконалення роботи з ідентифікації осіб, значно підвищить ефективність розкриття злочинів та скоординує зусилля правоохоронних органів у сфері боротьби із злочинністю”, – зауважив заступник міністра.
