Про це йдеться в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи справу про визнання права користування та зобов’язання зареєструвати за місцем проживання.
У травні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до КП ЖКС “Хмельницький”, Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування та зобов’язання зареєструвати за місцем проживання.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, 29 грудня 2016 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради подала апеляційну скаргу.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, подана до суду більш як через один рік після проголошення рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що 12 квітня 2011 року представником адміністрації подана заява про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, проте суд не повідомив на яку дату перенесено розгляд справи, а тому строк на подачу апеляційної скарги пропущено з поважних та незалежних від неї причин. Крім того, з дня ухвалення рішення та по цей час Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради не отримала копії заочного рішення, чим грубо порушені її права відповідно до статті 222 ЦПК України 2004 року.
У травні 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для її скасування.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2016 року Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради подано апеляційну скаргу на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року, тобто більше ніж через 5 років.
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено за відсутності представника заявника, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки за встановленими у справі обставинами, представник відповідача був повідомлений про час та місце розгляду справи у суді 12 квітня 2011 року, проте заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Заявником не наведено логічних та зрозумілих пояснень тому, що перешкоджало представнику заявника протягом розумного строку поцікавитись розглядом справи у суді, про існування якої було відомо Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Постанова
Іменем України
26 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 1519/2-1670/11
провадження № 61-20761св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4,
відповідачі: Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області,
третя особа – Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року у складі судді Сидоренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» (далі – КП ЖКС «Хмельницький»), Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, третя особа – Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання права користування та зобов’язання зареєструвати за місцем проживання.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право користування квартирою АДРЕСА_1, житловою площею 18,00 кв. м. Зобов’язано КП ЖКС «Хмельницький» відкрити особовий рахунок на ОСОБА_4 для оплати комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1. Зобов’язано Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО Хмельницького ВМ зареєструвати ОСОБА_4 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, 29 грудня 2016 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року. Відмовлено у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, подана до суду більш як через один рік після проголошення рішення.
У березні 2017 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 12 квітня 2011 року представником адміністрації подана заява про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, проте суд не повідомив на яку дату перенесено розгляд справи, а тому строк на подачу апеляційної скарги пропущено з поважних та незалежних від неї причин. Крім того, з дня ухвалення рішення та по цей час Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради не отримала копії заочного рішення, чим грубо порушені її права відповідно до статті 222 ЦПК України 2004 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У травні 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,в яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для її скасування.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2016 року Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради подано апеляційну скаргу на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2011 року, тобто більше ніж через 5 років.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 – ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справі, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов’язком осіб, які беруть участь у справі, і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, установлених статтею 297 ЦПК України 2004 року, для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено за відсутності представника заявника, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки за встановленими у справі обставинами, представник відповідача був повідомлений про час та місце розгляду справи у суді 12 квітня 2011 року, проте заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Заявником не наведено логічних та зрозумілих пояснень тому, що перешкоджало представнику заявника протягом розумного строку поцікавитись розглядом справи у суді, про існування якої було відомо Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради.
Процесуальна норма, закріплена у абзаці 3 частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року не містить виключень із правила, щодо такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування як сплив річного строку з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак, С.О. Погрібний, Г.І. Усик.