Велика Палата Верховного Суду у справі №990/55/22 від 23 червня цього року зазначила, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС визначено випадки, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з матеріалами справи, про яку розповідається на офіційному вебпорталі судової влади України, позивачка, звернувшись до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, вказувала на неправомірності повернення їй позовної заяви.
Жінка зазначала, що, хоч один примірник позову і не містив її підпису, але другий, також надісланий суду, був підписаний. На переконання скаржниці, суд мав би залишити позовну заяву без руху та запропонувати подати таку ж заяву з підписом.
“З матеріалів справи встановлено, що надіслана суду позовна заява не містить власноручного підпису позивачки, тому ВП ВС погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення позовної заяви”, – зазначили у суді.
Варто зауважити, що порушення права особи на доступ до суду у зв’язку з поверненням позову ВП ВС не вбачає. Дане повернення зумовлене недотриманням позивачкою положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).
