Завдяки законопроекту № 7279-д у сучасному кримінальному процесі з’являється новий його учасник – дізнавач.
Поняття “дізнавач” як учасник кримінального процесу запроваджено законопроектом № 7279-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”. Вищевказаний проект Закону було прийнято за основу та в цілому 22 листопада 2018 року.
Згідно законопроекту № 7279-д, дізнавач – це службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
До цього в Кримінальному процесуальному кодексі України фігурувало лише поняття “дізнання”, що є формою досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Зміст
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
Керівник органу дізнання – це посадова особа, яка організовує дізнання.
Керівник органу дізнання уповноважений:
Згідно законопроекту № 7279-д дізнавач уповноважений:
Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Так як дізнавач стає повноцінним учасником кримінального процесу, йому надається право та/або іншим учасникам процесу заявити відвід/самовідвід.
У разі задоволення відводу дізнавача в кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший дізнавач – керівником органу дізнання.
З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених КПК України, та лише за умови, що ця особа:
Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання.
Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення вона підозрюється, а також роз’яснити її право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, негайно повідомити інших осіб про своє затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених КПК України.
Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи в порядку, передбаченому КПК України, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомлення про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій:
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті*, строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті**, строк затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, зараховується до строку тримання особи під вартою.
У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобовʼязаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не зʼявилася для отримання копій матеріалів дізнання.
Детальніше ознайомитися з внесеними змінами до Кримінального процесуального кодексу України можна в розділі “Зміни до законодавства” або за цим посиланням.