Юрист наголошує, що, попри доволі суворі вимоги законодавства, “бронювання” військовозобов’язаних є ефективним механізмом забезпечення роботи органів державної влади, підприємств, установ чи організацій під час війни.
У сучасних реаліях роботодавець може залишити фахівця працювати на підприємстві, щоб його не мобілізували – для цього працює можливість “бронювання”. Дане правило передбачено у законі “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Як “забронювати” працівника під час мобілізації, 24 каналу пояснив юрист Владислав Юрчак.
1. Спочатку підприємство чи установа має звернутися до органів державної влади, маючи пакет документів:
- пропозиції стосовно “бронювання” за визначеною формою;
- супровідний лист з обґрунтуванням пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних;
- копію договору (контракту) про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень);
- копію листа міської чи обласної військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень).
2. Далі – погодити “бронювання” з Міноборони та Мінекономіки:
- відповідний орган аналізує та погоджує звернення з Міністерством оборони;
- після погодження Міноборони органи держвлади передають пропозиції Мінекономіки, яке протягом одного робочого дня має схвалити відповідне рішення та надіслати копію Міноборони, а також зазначеним органам.
Щоб підтвердити надання відстрочки від призову, потрібно отримати відповідний витяг з наказу Міністерства економіки.
Міноборони за день передасть через Генштаб ЗСУ до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідні витяги.
А от рішення про відстрочку від мобілізації залізничників і водіїв, які перевозять речі для потреб ЗСУ, медичні вантажі чи гуманітарну допомогу, має підтвердити Мінінфраструктури.
До речі, нещодавно замміністра економіки Олександр Грибан розповідав, що влада працює над удосконаленням механізму подання заявок на бронювання. Зокрема, його планують перевести в онлайн-режим, відкривши доступ до системи через “Дію”.
