Згідно з позицією ВП ВС під час закриття апеляційного провадження витрати на допомогу адвоката несе протилежна сторона.
На офіційному веб-порталі судової влади України опублікували позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 8 червня цього року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).
Так, суд розглянув справу за позовом агрофірми до ТОВ про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою та задовольнив його.
Після цього відповідач звернувся з апеляційною скаргою, за якою відкрили апеляційне провадження. Згодом позивач надав відзив і відповідач відмовився від скарги.
Позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про стягнення з відповідача витрат на адвоката в розмірі понад 20 тисяч гривень. Апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на Цивільний процесуальний кодекс України, в якому не передбачено можливості ухвалення додаткового судового рішення в разі постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження.
Позивач подав касаційну скаргу, у якій просив задовольнити його вимоги про відшкодування судових витрат, та акцентував на неоднаковому підході судів при вирішення цього питання. Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу задовольнила, ухвалу апеляційного суду скасувала і стягнула з відповідача витрати на правову допомогу, понесені позивачем.
При цьому ВП ВС констатувала, що відповідно до ЦПК України звернення з апеляційною скаргою є реалізацією стороною принципу забезпечення права на апеляційний перегляд справи та принципу диспозитивності, тобто права на відмову від апеляційної скарги. Водночас ЦПК України передбачає загальний принцип відшкодування судових витрат.
ВП ВС наголосила, що подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів і спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін.
Тому в разі закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв’язку зі зверненням сторони з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.
У такому випадку в апеляційного суду відсутня необхідність обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови (унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення).
Отже, у разі закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).