Мін’юст опублікував висновки стосовно можливості держреєстрації виходу зі складу засновників ТОВ громадянина рф та надання можливості здійснювати платежі в межах країни.
У Міністерстві юстиції України розглянули звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Електросистеми України” від 19 квітня 2022 року № 02/04-22 щодо державної реєстрації виходу зі складу учасників товариства громадянина російської федерації та/або надання можливості здійснювати платежі в межах країни, і дійшли наступних висновків.
Щодо можливості держреєстрації виходу зі складу засновників ТОВ громадянина рф
Правовідносини щодо виходу учасника з товариства врегульовані статтею 24 Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, згідно з якою учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. При цьому, учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня держреєстрації його виходу.
Відносини, які виникають у сфері держреєстрації юросіб, їхньої символіки, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізосіб – підприємців, регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про реєстрацію).
Перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначений частиною п’ятою статті 17 Закону про реєстрацію.
Так, для проведення відповідної реєстраційної дії до суб’єкта держреєстрації подаються:
Справжність підписів на заяві про вихід засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
Розглядаючи питання проведення відповідних реєстраційних дій, варто також звернути увагу на положення нормативно-правових актів, прийнятих у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану. Наприклад, постанови Кабміну від 6 березня 2022 року № 209 “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану” (далі – Постанова № 209), згідно з якою впроваджено певні обмеження щодо здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – державна реєстрація).
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 209 державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:
Наказом Міністерства юстиції України від 29 березня 2022 року № 1272/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 квітня 2022 року № 1706/5) затверджено відповідний Перелік та встановлено обмеження (умови) проведення реєстраційних дій. Відповідно до вказаного наказу державні реєстратори проводять державну реєстрацію змін до установчих документів юрособи (крім громадських формувань), крім випадків, коли такі зміни передбачають зміну розміру статутного капіталу, зміну складу засновників (учасників) та/або розмірів їх часток.
Тобто проведення такої реєстраційної дії як зміна складу засновників (учасників) юрособи держреєстраторами наразі неможливе.
Щодо можливості проведення нотаріусом вказаної реєстраціної дії Мін’юст зазначає, що державна реєстрація на підставі документів, щодо яких законодавством вимагається нотаріальне посвідчення або нотаріальне засвідчення справжності підпису, проводиться нотаріусом лише у разі посвідчення цих документів (засвідчення справжності підпису на них) таким нотаріусом, крім визначених законодавством випадків передачі йому відповідних заяв/документів для державної реєстрації територіальним органом Міністерства юстиції (підпункт 8 пункту 1 Постанови № 209).
Крім того, необхідно звернути увагу на постанову Кабміну від 28 лютого 2022 року № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” (далі – Постанова № 164), якою встановлено особливості вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 вищезазначеної постанови у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина рф, крім того, що проживає на території України на законних підставах, юрособи, утвореної та зареєстрованої відповідно до законодавства рф, або юрособи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юрособа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства рф, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Це обмеження діє до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.
З огляду на зазначене, якщо ТОВ “Електросистеми України” має у складі своїх засновників громадянина рф, який проживає на території України на законних підставах, нотаріус може вчинити таку нотаріальну дію, як засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з товариства з урахуванням чинного законодавства та зважаючи на особливості, встановлені Постановою № 164, та відповідно провести державну реєстрацію змін до відомостей про склад
учасників товариства.
Якщо засновник є громадянином рф, не проживає на території України на законних підставах, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальних дій за участю такої особи. Таке обмеження діє до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.
Щодо надання можливості здійснювати платежі в межах країни
Згідно з пунктами 4 та 20 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон) Національний банк відповідно до покладених на нього функцій встановлює для банків правила проведення банківських операцій, а також визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, зокрема, валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Нацбанку.
При цьому не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Нацбанку, Ради Нацбанку, Правління Нацбанку чи службовців Нацбанку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом (частина перша статті 53 Закону).
Відповідно до статті 7 Закону, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” (далі – Постанова НБУ № 18), якою запроваджено ряд обмежень/заборон, зокрема щодо виконання зобов’язань та здійснення розрахунків, а також встановлено виключення із них.
Так, відповідно до абзацу першого пункту 15 Постанови НБУ № 18 обслуговуючі банки зупиняють здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів рф/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України операцій, зазначених у підпунктах 1–11 пункту 15 Постанови НБУ № 18.
Поряд з цим зауважуємо, що Нацбанк приймає рішення щодо здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юросіб, зазначених в абзаці першому пункту 15 Постанови НБУ № 18, на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв’язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг (абзац перший пункту 152 Постанови НБУ № 18).
Тобто, вказана постанова передбачає право Нацбанку приймати рішення щодо здійснення видаткових операцій обслуговуючими банками за рахунками юросіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф/Республіки Білорусь, на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв’язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг.
Отже, враховуючи вищенаведене, з метою найшвидшого розв’язання питання щодо забезпечення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками товариства у зв’язку із здійсненням ним важливих функцій та надання важливих послуг, пропонуємо розглянути можливість щодо направлення керівництвом ТОВ “Електросистеми України” звернення до відповідних державних органів України з обґрунтуваннями щодо здійснення товариством важливих функцій та/або надання важливих послуг.
При цьому у листі дають наступні юридичні застереження: