Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду.
Зазначається, що скаржник звернувся до суду з адміністративним позовом до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 04.09.2014 №0306001-22 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій особа оскаржила їх у касаційному порядку.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції винесені з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, судами не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно та неповно досліджено докази, а також судами невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, де податковий орган вказує, що повністю погоджується з висновками, викладеними судами попередніх інстанцій. Під час розгляду справи судами правомірно встановлено обставини. Відповідачем при отриманні від Ковельського МВ УМС України у Волинській області матеріалів про порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» правомірно прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6 800 грн.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі наказу служби у справах дітей Ковельської районної державної адміністрації Волинської області від 07.05.2014 №15 призначено профілактичну рейд-перевірку закладів торгівлі по недопущенню продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім в населених пунктах Доротищенської та Тойкутської сільських рад, спільно з працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей Ковельського МВ УМВС України у Волинській області
За результатами перевірки працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей Ковельського МВ УМВС України у Волинській області був складений протокол від 14.05.2014 №ВН04261 про адміністративне правопорушення відносно продавця. Згідно протоколу продавець 07.05.2014 близько 15.30 год. у магазині продала неповнолітній особі слабоалкогольний напій «ICE MІХ».
14.06.2014 адміністративною комісією при Тойкутській сільській раді прийнято постанову про притягнення продавця до адміністративної відповідальності за частиною другої статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
На підставі матеріалів перевірки Ковельського МВ УМВС України у Волинській області Ковельською ОДПІ прийнято рішення від 04.09.2014 №0306001-22 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років.
Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Під час розгляду справи про скасування згаданої постанови, судом встановлено, як в протоколі, так і в постанові не зазначено кому саме продавець продала слабоалкогольний напій, який вік цієї особи. Також, відповідачем не надано доказу того, що продавець є працівником підприємства торгівлі, хоча суб’єктом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП є саме працівник торгівлі, а не будь-яка інша особа. Під час судового розгляду не було надано жодного доказу, що в магазині підприємця в с.Заріччя Ковельського району продаються слабоалкогольні напої, аналогічні тим, що виявлені у неповнолітньої особи.
Недоведеність з боку відповідача належними доказами складу правопорушення передбаченого статтею 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, та як наслідок відсутності підстав для застосування визначеного абзацом десятим частини другої статті 17 цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800 грн., внаслідок чого спірне – рішення не є законним та обґрунтованим.
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2018 року
Київ
справа №803/1912/15
адміністративне провадження №К/9901/35521/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (суддя Плахтій Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Ільчишин Н.В.)
у №803/1912/15 справі за позовом ОСОБА_2 до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 04.09.2014 №0306001-22 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 оскаржила їх у касаційному порядку.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції винесені з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, судами не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно та неповно досліджено докази, а також судами невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, де податковий орган вказує, що повністю погоджується з висновками, викладеними судами попередніх інстанцій. Під час розгляду справи судами правомірно встановлено обставини. Відповідачем при отриманні від Ковельського МВ УМС України у Волинській області матеріалів про порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» правомірно прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6 800 грн.
У відзиві Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області просить суд касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін, оскільки судами правомірно встановлені всі обставини справи та досліджені докази з дотриманням норм матеріального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у №803/1912/15.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв’язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №803/1912/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2018 суд визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи №803/1912/15 за позовом ОСОБА_2 до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та призначив попередній розгляд справи на 16.10.2018.
Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку про те, що справу необхідно розглянути в судовому засіданні. Ухвалою суду від 16.10.2018 розгляд справи призначено на 23.10.2018 у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі наказу служби у справах дітей Ковельської районної державної адміністрації Волинської області від 07.05.2014 №15 призначено профілактичну рейд-перевірку закладів торгівлі по недопущенню продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім в населених пунктах Доротищенської та Тойкутської сільських рад, спільно з працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей Ковельського МВ УМВС України у Волинській області
За результатами перевірки працівниками сектору кримінальної міліції у справах дітей Ковельського МВ УМВС України у Волинській області був складений протокол від 14.05.2014 №ВН04261 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 Згідно протоколу ОСОБА_3 07.05.2014 близько 15.30 год. у магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, продала неповнолітній особі слабоалкогольний напій «ICE MІХ».
14.06.2014 адміністративною комісією при Тойкутській сільській раді прийнято постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною другої статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
На підставі матеріалів перевірки Ковельського МВ УМВС України у Волинській області Ковельською ОДПІ прийнято рішення від 04.09.2014 №0306001-22 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт реалізації 07.05.2014 особі, яка не досягала 18 років слабоалкогольного напою у магазині, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, зокрема, поясненнями неповнолітньої ОСОБА_4, протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями голови сільської ради, постановою адміністративної комісії про притягнення до адміністративної відповідальності продавця магазину та показами свідків.
Спірні правовідносини у справі регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, положення якого визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
За правилами статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до положень абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).
Пунктом 5 Порядку № 790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
акт перевірки додержання суб’єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб’єкта господарювання, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктом 6 Порядку № 790 встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності – заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Разом з тим, порядок складання протоколу про адміністративні правопорушення затверджено Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Згідно частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як з’ясовано судами, 14.07.2014 Ковельським МВ УМВС України у Волинській області на адресу Ковельської ОДПІ були скеровані матеріали адміністративного протоколу, складеного відносно ОСОБА_3 за частиною другою статті 156 КУпАП для прийняття рішення про застосування до позивача фінансових санкцій по факту продажу алкогольних виробів особі, яка не досягла 18 років.
Працівниками Ковельського МВ УМВС України у Волинській області складено протокол від 14.05.2014 про адміністративне правопорушення, згідно якого 07.05.2014 в магазині продуктових товарів, розташованого в АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 виявлено факт продажу слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18-ти років ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до частини 2 статті 218 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 цього Кодексу віднесено до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад. Розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до Положення про адміністративні комісії Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09.03.1988 № 5540-XI.
Адміністративною комісією при Тойкутській сільській раді прийнято постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною другої статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.09.2015 було визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при Тойкутській сільській раді від 14.06.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності продавця магазину ОСОБА_3
Як вбачається з судових рішень, судами попередніх інстанцій відхилено доводи відповідача про скасування оскаржуваного рішення, оскільки підставою для скасування постанови адміністративної комісії були висновки суду щодо процесуальних порушень при складанні протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та не дотримання вимог щодо повідомлення особи правопорушника про дату, час та місце складання протоколу та його розгляду адміністративною комісією.
Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками та вважає їх помилковими, з огляду на наступне. Під час розгляду справи про скасування згаданої постанови, судом встановлено, як в протоколі, так і в постанові не зазначено кому саме ОСОБА_3 продала слабоалкогольний напій, який вік цієї особи. Також, відповідачем не надано доказу того, що ОСОБА_3 є працівником підприємства торгівлі, хоча суб’єктом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП є саме працівник торгівлі, а не будь-яка інша особа. Під час судового розгляду не було надано жодного доказу, що в магазині підприємця ОСОБА_2 в с.Заріччя Ковельського району продаються слабоалкогольні напої, аналогічні тим, що виявлені у неповнолітньої особи.
Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.
Крім того, відповідач стверджує про факт вчинення правопорушення, що мав місце 07.05.2014, однак, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено 14.05.2014, всупереч вимогам КУпАП.
Факт виявлення у неповнолітньої особи слабоалкогольного напою ніяким чином не підтверджується, не надано відомостей про його вилучення чи огляд, немає даних про те, де він перебував на час прийняття рішення у справі. Відповідачем не перевірено чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Таким чином, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не вірно встановлено про достатність доказів, які підтверджують факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, не вказано про невідповідність дати складення протоколу та дати вчинення неправомірної дії.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Недоведеність з боку відповідача належними доказами складу правопорушення передбаченого статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та як наслідок відсутності підстав для застосування визначеного абзацом десятим частини другої статті 17 цього Закону штрафної (фінансової) санкції у сумі у сумі 6800 грн., внаслідок чого спірне – рішення не є законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанції безпідставно підтримано доводи контролюючого органу про правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 04.09.2014 №0306001-22 про застосування фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
——————-
——————-
——————-
В.В. Хохуляк
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Судді Верховного Суду