Червень 2016 року, 335 голосів у парламенті і вперше за 20 років в Конституцію України внесено фахові зміни до розділу “Правосуддя”. Для масштабності реформи парламентарі прийняли і відповідні Закони – “Про судоустрій і статус суддів”, “Про вищу раду правосуддя” та ще два Закони щодо виконання судових рішень.
Вже з 30 вересня 2016 року Закони набули чинності та процес модернізації судової системи розпочався. Однак, що за півроку вдалось запровадити, а що так і лишилось у графі “плани”?
1. “Майже доторкані”
Найшвидшою зміною у суддівській системі, запровадженої ще у вересні стало часткове скасування суддівської недоторканності. Тож задля затримання судді під час або одразу після злочину тепер ніякої згоди парламенту не потрібно. А отже суддя, як то сталося із Миколою Чаусом не матиме часу втекти, поки парламент збиратиметься на позачергове засідання.
2. “Реформували“
Ще одним з явних кроків є створення Вищої ради правосуддя, в яку трансформувалась Вища рада юстиції. Відповідний Закон набув чинності у грудні 2016 року. Однією з основних функцій ВРП є призначення та звільнення суддів. Ані Верховна Рада, ані Президент більше не беруть в цьому участі.
Вища рада правосуддя розглядає і дисциплінарні справи суддів. Сьогодні таких скарг на відкриття дисциплінарних проваджень накопичилося вже близько 3 тисяч, тому ВРП засідає по кілька разів на тиждень. На одному з останніх засідань було звільнено 33 судді, серед яких ті, хто співпрацює з окупантами, а також ті, хто засуджував євромайданівців.
Однак не можна не згадати і про нещодавній інцидент з головою ВРП Ігорем Бенедисюком, коли він застосував нагородну зброю під час сутички з активістами. Що в черговий раз поставило під питання законослухняність самих суддів.
3. “Громадський контроль”
Можна зауважити, що Вища рада правосуддя, яку складають судді, також може бути необ’єктивною у своїх рішеннях і покривати колег. Але для запобігання такого сценарію Закон передбачив громадський контроль. Тобто створення громадської ради доброчесності та наділив її уповноваженням впливати на комплектування складу судів.
4. “Верховний суд нам тільки сниться…”
З 30 вересня 2016 року почався процес скасування системи вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ. Натомість замінити їх мав Верховний суд України, який мали перезавантажити та набрати новий склад суддів, згідно закону, до кінця березня.
Однак, попри те що конкурс провели, результати його оприлюднити обіцяють лише на початку червня.
Про це відповідаючи на питання журналістів сказав голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков: “Я сподіваюся, що це буде між 15 травня і 1 червня – ми оголосимо переможців конкурсу”.
Новий Верховний суд передбачає у своєму складі 120 суддів, по 30 у кожній із чотирьох інстанцій: касаційному господарському, цивільному, кримінальному та касаційному адміністративному судах. П’ятим підрозділом Верховного суду є Велика палата, до якої увійдуть по 5 представників чотирьох касаційних судів, а також голова ВСУ.
На конкурс до Верховного суду, що розпочався у листопаді минулого року, подали документи 846 кандидатів, однак після спеціальної перевірки до письмового тестування допустили лише 625 осіб. За словами юристів, особливістю цього конкурсу є те, що вперше в Україні суддею Верховного суду можуть стати також адвокати (10,4% кандидатів) і юристи-науковці (12,2% кандидатів)
5. “Що занадто, то…”
Перший етап реформування також передбачав кадрову чистку судових рядів на 60 %. Як запевняла ще на початку осені член ради з питань судової реформи при президентові України Ганна Огренчук, очікувані звільнення не мали зашкодити системі. Однак вже за місяць вершити правосуддя стало майже нікому і відчули це перш за все пересічні громадяни, судові справи яких почали відкладатися на місяць, а то й на два і три. Вже у листопаді через повальне звільнення суддів утворилося близько 1 000 вакантних місць. Крім того, більше 2 тисяч суддів добровільно звільнилися. Тож наразі, за даними Верховного суду України, у 8 судах взагалі відсутні судді, в 70 залишилось по одному служителю Феміди.
6. “Ні корупції!”
Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя передбачене створення Вищого антикорупційного суду, який будуть формувати на відкритому конкурсі. Однак за словами голови “Тransparency Іnternational Україна” Ярослава Юрчишина, антикорупційні суди запрацюють не раніше 2018 року, адже відповідний закон лише в процесі розробки. Крім того він зауважив, що відбір кандидатів до нього має відбуватись по критеріям, котрі застосовувались при відборі до Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро.
Не зважаючи на певні недоліки та повільні темпи впровадження судової реформи, Уряд України розраховує протягом 5 років перезавантажити систему та вивести її з під впливу парламенту і Президента.
Міністр юстиції Павло Петренко нещодавно назвав 2017 рік переломним. За його словами саме цього року закладуть фундамент нової системи правосуддя. Та чи стане судова реформа, ініційована президентом, успішною, а правосуддя справедливим та ефективним – покаже час.
Автор – Вікторія Рощина
