Міжнародні експерти поділилися з українськими суддями досвідом, як забезпечити справедливий судовий розгляд справ про воєнні злочини.
Обговорення відбулося в рамках онлайн-конференції “Слухання справ про воєнні злочини: роль судді”, повідомляє “Судова влада України”. У результаті було визначено основні проблеми і виклики, які постають перед суддями при розгляді справ про воєнні злочини рф.
Так, очільниця нідерландсько-української програми МАТRА, заступниця голови суду Амстердама з міжнародного співробітництва та верховенства права, Естер де Рой наголосила на тому, що від суспільства є запит щодо покарання винних у злочинах проти України. Судді мають відгукнутися на цей запит, при цьому дотриматися міжнародних стандартів, зберігаючи врівноваженість, безсторонність. Потрібна тісна співпраця між суддями, прокурорами, захисниками, зокрема, готові допомагати експерти з Нідерландів, які мають досвід у розгляді таких справ.
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зазначила, що справи про воєнні злочини мають бути розглянуті в такий спосіб, щоб жодна міжнародна установа не ревізувала їх, щоб рішення були остаточними. Суддя нагадала, що 20 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 3 травня 2022 року № 2236-IX “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом”, яким визначено співпрацю цього суду з Офісом Генпрокурора та Мін’юстом до і після ратифікації Римського статуту МКС.
Секретар Першої судової палати, суддя Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді Наталія Антонюк нагадала, що у КК України є розділ ХХ “Кримінальні провадження проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”. Варто першочергово зосередитися на трьох блоках запитань: агресії, порушенню законів і звичаїв війни та геноциді.
Суддя сподівається на реалізацію принципу універсальної юрисдикції, відповідно до якого, незважаючи на місце вчинення злочину, громадянство суб’єкта злочину, будь-яка держава, яка сповідує цей принцип, може долучитися до здійснення правосуддя, притягнення винних до кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів. Оскільки Міжнародний кримінальний суд, на жаль, не має юрисдикції щодо власне агресії, то виникає потреба створення Міжнародного трибуналу.
Доповідачка звернула увагу на низку питань, що потребують уточнення: співпраця національних судів та Міжнародного кримінального суду; використання доказів, зібраних правоохоронними органами України, МКС та національними судами. Також вона порушила питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних з урахуванням того, що в Міжнародному кримінальному суді немає процедури розгляду справи за відсутності обвинуваченого. Адже зрозуміло, що в багатьох випадках такі особи будуть за межами досяжності суду.
Також наріжним є питання, чи доведеться потерпілому кілька разів свідчити, переживаючи власну трагедію, як у національному, так і в Міжнародному кримінальному суді, чи достатньо буде відео- і аудіозаписів показань, наданих у національному суді.
Під час виступу начальниця відділу департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Валерія Мельник поінформувала, що, за офіційними даними, зареєстровано понад 22 тисячі злочинів, які пов’язані з агресією рф. Із них 15 тисяч – це саме воєнні злочини, які вчинені за цей період. Внаслідок цих злочинів загинуло понад 5 тисяч цивільних осіб, зруйновано понад 18 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури. Це без урахування злочинів, скоєних у м. Маріуполі та інших населених пунктах, до яких наразі тимчасово немає доступу. Офіс Генерального прокурора вже повідомив про підозру 90 особам за вчинення саме воєнних злочинів. Є два перших вироки, якими засуджено три особи за статтею 438 КК України – за вчинення воєнних злочинів. Також здійснюється процесуальне керівництво Офісу Генерального прокурора щодо досудового розслідування за статтею 442 КК України “Геноцид”, а також у справі за статтею 437 цього Кодексу за фактом ведення агресивної війни, в рамках якої вже повідомлено про підозру 623 особи. Це навантаження ляже на національні суди.