Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, який не задовольнив клопотання відповідача у справі про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, й навів таке обґрунтування.
Статтею 354 ЦПК України передбачено загальний строк апеляційного оскарження судових рішень, а також, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Цей строк є преклюзивним (присічним).
Саме цією нормою права керувався суд апеляційної інстанції, зазначивши, що наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
Установлено, що апеляційну скаргу на рішення районного суду від 18 травня 2018 року відповідач подав 8 листопада 2019 року, тобто більше ніж через рік, одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому в указаному клопотанні не йдеться про те, що відповідачу не було повідомлено про дату судового засідання, а лише зазначено, що йому не була направлена копія рішення суду, про яке він дізнався 8 жовтня 2019 року.
У зв’язку з цим Верховний Суд зауважив, що посилання у касаційній скарзі на інше, а саме на те, що відповідач не отримав повістки на засідання суду, в якому було ухвалено рішення, є суперечливим і не відповідає матеріалам справи, оскільки в ній міститься його розписка про отримання повістки в судове засідання на 18 травня 2018 року, в якому було ухвалено рішення суду і в якому був присутнім його представник.
Крім того, іншою нормою права, а саме ч. 5 ст. 130 ЦПК України, передбачено, що вручення повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже, правових підстав вважати, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, немає, а тому виключні випадки, передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також відсутні.
При цьому Верховний Суд зазначив, що вирішувати інші доводи касаційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає законних підстав, оскільки ці доводи перевіряються для дотримання тридцятиденного строку на оскарження, а не присічного річного строку.
Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 757/15679/16-ц
провадження № 61-23310 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – ОСОБА_2 ,
третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду
у складі судді Писаної Т. О. від 22 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 211 171,99 грн завданої майнової шкоди – вартість відновлювального ремонту автомобіля та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої винними діями відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Печерського районного суду м. Києва у складі судді Батрин О. В. від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 216 171,99 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 489,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку щодо відшкодування позивачу майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки позовні вимоги є доведеними.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_2. про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Київ від 18 травня 2018 року у цій справі відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доводи відповідача про те, що він дізнався про рішення районного суду лише 08 жовтня 2019 року є безпідставним, оскільки 18 травня 2019 року в судовому засіданні був присутній його представник, тому він знав про наявність оскаржуваного рішення та його результат. Також його представник був присутній майже на кожному судовому засіданні та неодноразово звертався до суду першої інстанції із клопотаннями та поясненнями.
При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (сплив преклюзивного одного року після складення повного тексту рішення суду), так як передбачені цією нормою права випадки для відкриття апеляційного провадження у справі відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/15679/16-ц, витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, й не звернув уваги, що суд першої інстанції не повідомляв його про дату та час судового засідання, не направляв йому та його представнику вступну та резолютивну частини судового рішення, так і не направляв повний текст цього рішення.
Вказує, що суд першої інстанції 18 травня 2018 року проголосив вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 25 грудня 2018 року і зазначено дату набрання законної сили судового рішення 19 червня 2018 року, проте суд апеляційної інстанції дані обставини не дослідив і не надав належної правової оцінки.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У справі 18 травня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, в якому зазначено, що датою складення повного судового рішення є 28 травня 2018 року (т. 2, а.с. 106).
У засіданні суду приймали участь представники позивача і відповідача (т.1, а.с. 104-105).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Саме цією нормою права керувався суд апеляційної інстанції, зазначивши, що наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
Установлено, що апеляційну скаргу на рішення районного суду від 18 травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав 08 листопада 2019 року, тобто більше року, одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (т.2, а.с. 152-158). При цьому в указаному клопотанні не зазначалося те, що ОСОБА_2 не повідомлявся про дату судового засідання, а лише зазначав, що йому не направлялася копія рішення суду, про яке він дізнався 08 жовтня 2019 року.
У зв`язку з цим посилання ОСОБА_2 у касаційній скарзі на інше, а саме на, що він не отримував повістки на засідання суду, в якому ухвалювалося рішення суду, є, по-перше, суперечливим, а, по-друге, неправдивим, оскільки на а.с. 92, т.2 міститься його розписка про отримання повістки в судове засідання на 18 травня 2018 року, в якому було ухвалено рішення суду і в якому був присутнім його представник ОСОБА_3 .
Крім того, іншою нормою права, а саме частиною п`ятою статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже, правових підстав вважати, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи немає, а тому виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також відсутні.
Зазначене вказує на те, що вирішувати інші доводи касаційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає законних підстав, так як ці доводи перевіряються для дотримання тридцятиденного строку на оскарження, а не річного, хоча і вони не підтверджені, про що зазначено вище.
Верховний Суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (Peretyaka andSheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
У цій справі право відповідача на доступ до суду, хоч і було обмежене, проте це обмеження не шкодить самій суті відповідного права, воно передбачено законом для стабільності судових рішень й дотримання принципу Res judicata, а, крім того, ОСОБА_2 , користуючись послугами адвоката, не скористався право подати апеляційну скаргу протягом визначеного законом строку.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).
Відповідно до викладених вище висновків Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а ухвала суду апеляційної інстанції – по суті правильним і законним судовим рішенням. Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду – без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець
1 comment. Leave new
Впервые с начала противостояния в украинский порт зашло иностранное торговое судно под погрузку. По словам министра, уже через две недели планируется приползти на уровень по меньшей мере 3-5 судов в сутки. Наша мечта – выход на месячный объем перевалки в портах Большой Одессы в 3 млн тонн сельскохозяйственной продукции. По его словам, на сборе в Сочи президенты обсуждали поставки российского газа в Турцию. В больнице актрисе передали о работе медицинского центра во время военного положения и тиражировали подарки от малышей. Благодаря этому мир еще сильнее будет слышать, знать и понимать правду о том, что происходит в нашей стране.